Według ekspertów Światowej Organizacji Zdrowia epidemia gruźlicy może postępować z powodu pandemii koronawirusa. Jednym z elementów skutecznej kontroli choroby jest priorytet leczenia pacjentów w szpitalu, w którym można ich odizolować od społeczeństwa.

Wołyńscy specjaliści rozmawiali z polskimi kolegami o zapobieganiu rozprzestrzenianiu się gruźlicy w placówkach przeciwgruźliczych, sytuacji epidemiologicznej w Polsce i na Ukrainie, a także o znaczeniu profilaktyki zakażenia czynnikiem wywołującym gruźlicę w populacji.

Seminarium internetowe poprowadził 29 lipca Krzysztof Grzesik, dyrektor Małopolskiego Szpitala Chorób Płuc i Rehabilitacji im. Edmunda Wojtyły w Jaroszówce (powiat olkuski, województwo małopolskie). Z inicjatywy Jurij'a Waleckij'ego - doktora nauk medycznych, profesora, ordynatora Oddziału Gruźlicy Płuc Wołyńskiego Okręgowego Centrum Medycznego Ftiopulmonologii, w wydarzeniu wzięli udział metodyści Wołyńskiego Okręgowego Centrum Monitorowania i Oceny Zdrowia Publicznego Ludmiła Symoniuk oraz dyrektor Instytutu Tokarenko.
Gruźlicę należy zwalczać na arenie międzynarodowej Jak powiedział Wołyńskiej Agencji Informacyjnej Jurij Walecki, wołyńscy lekarze od dawna utrzymują kontakt z przedstawicielami polskiej służby zdrowia zajmującymi się zwalczaniem gruźlicy. Relacje biznesowe rozwinęły się w przyjazne, dlatego lekarze spotykają się cyklicznie zarówno w Polsce, jak i na Ukrainie. Jednak ze względu na kwarantannowe realia spotkania musiało zostać przeniesione online.

Zapadalność na gruźlicę w Polsce jest obecnie 5-6 razy niższa niż na Ukrainie. „Ale Polacy doskonale zdają sobie sprawę, że infekcje przenoszone drogą powietrzną nie mają granic, a migracje ludności mogą nadal zarażać ludzi, ponieważ trudno jest uchronić się przed infekcją. Oznacza to, że jeśli sytuacja na Ukrainie ulegnie poprawie, to odpowiednio w Polsce zmniejszy się również ryzyko pogorszenia się sytuacji epidemiologicznej. Dlatego gruźlicę należy zwalczać na arenie międzynarodowej ”- powiedział lekarz. Pacjent powinien zostać wypisany, gdy nie grozi innym.

Przypomniał, że w zeszłym roku dwóch lekarzy i ordynator z Wołynia wraz z ukraińskimi kolegami z innych regionów mieli okazję zapoznać się z polskimi doświadczeniami w walce z gruźlicą podczas dwutygodniowego stażu w Małopolskim Szpitalu Chorób Płuc i Rehabilitacji im. Edmunda Wojtyły w Jaroszowcu.

„Szpitale, służba sanitarno-epidemiologiczna i policja są zaangażowane w walkę z gruźlicą w Polsce. Nawet jeśli podejrzewa się gruźlicę, chory jest hospitalizowany tak szybko, jak to możliwe, izolując go tym samym, aby zminimalizować ryzyko zakażenia innych. Pacjent jest leczony w szpitalu nie do momentu ustania wydalania bakterii, ale do całkowitego wyzdrowienia, tj. 6-20 miesięcy lub dłużej. Pacjent zostaje wypisany tylko wtedy, gdy nie stanowi zagrożenia dla innych ”- powiedział Jurij Walecki.

Jeśli pacjent odmówi hospitalizacji, sprawę przejmuje Policja, która może ukarać osobę grzywną i przymusowo przewieźć do placówki medycznej.

Kilka lat temu w regionie było 400 łóżek szpitalnych dla chorych na gruźlicę. Jednocześnie na gruźlicę choruje rocznie 700-800 osób z Wołynia, a 150-200 umiera na gruźlicę. „Musimy monitorować każdą tabletkę przyjmowaną przez pacjenta” Jurij Waleckij przypisał kontrolę istotnym zaletom leczenia szpitalnego: „Musimy kontrolować każdą tabletkę przyjmowaną przez pacjenta, co jest niemożliwe do wykonania w warunkach ambulatoryjnych. Często nasi pacjenci są nieprzytomni, niewykształceni, narażeni na ryzyko związane z używaniem alkoholu lub narkotyków.

Często pacjenci przerywają leczenie, gdy odczuwają minimalną ulgę. To duży błąd, ponieważ w tym przypadku patogen gruźlicy dostosowuje się do leków i staje się na nie oporny, więc przepisane leki nie będą na niego działać. Być może największym problemem jest oporność patogenu gruźlicy na najskuteczniejsze leki.

U każdych 4-5 pacjentów, którzy zachorowali po raz pierwszy, ze względu na oporność drobnoustrojów na leki, przebieg leczenia trwa ponad 20 miesięcy. W przypadku gruźlicy chemoopornej skuteczność leczenia jest mniejsza niż 50%.

Dodatkowo szpital może odizolować pacjenta od innych, w tym jego rodziny, a także zadbać o zbilansowaną dietę.

„Szacuje się, że każda hrywna zainwestowana w leczenie pacjenta z gruźlicą ma ekonomiczny wpływ na 47 hrywien” - powiedział lekarz.

„Każdy może zachorować na gruźlicę”

Jurij Waleckij podkreślił, że gruźlica to nie tylko choroba zakaźna, ale także społeczna, dlatego w walkę z nią powinni być zaangażowani nie tylko pracownicy służby zdrowia. Obywatele muszą również posiadać niezbędną wiedzę. Niezwykle ważne jest również, aby władze zdawały sobie sprawę z powagi sytuacji.

Według ekspertów Światowej Organizacji Zdrowia epidemia gruźlicy zaostrzy się z powodu koronawirusa, bo obecnie trudno jest zdiagnozować pacjentów: przyjmowanie pacjentów do klinik jest ograniczone, nie przeprowadza się profesjonalnych badań, pacjenci pozostają w domu. Zamiast tego bardzo ważne jest szybkie wykrycie gruźlicy, wykonanie fluorografii wśród populacji, ponieważ dopóki pacjent nie kaszle, nie jest to niebezpieczne dla populacji i łatwiej jest go wyleczyć. Obecnie większość wykrytych przypadków to porzuceni pacjenci, którzy kaszlą przez kilka miesięcy, a nawet lat ”- powiedział lekarz.

Poinformował, że 90-95% dorosłych i połowa dzieci w wieku szkolnym jest zarażonych gruźlicą. Choroba rozwija się szczególnie w przypadku osłabienia odporności organizmu. Na szczęście dzieci nie chorują tak często jak dorośli.

Podstępność gruźlicy polega na tym, że w początkowych stadiach gruźlicy często może wystąpić bezobjawowo lub z niespecyficznymi objawami, takimi jak utrata masy ciała, utrata apetytu, ból pleców, gorączka, chrypka i tak dalej.

„Każdy może zachorować na gruźlicę. Niektórzy uważają, że jeśli dobrze się odżywia, jest zamożny i często wyjeżdża na wakacje, nie zachoruje. To błędne przekonanie - wszyscy chorują na gruźlicę, łącznie ze stresem, kiedy odporność organizmu na infekcje spada ”- powiedział Yuriy Valetsky. Na koniec podsumował potrzebę uczenia się od krajów, które skutecznie walczą z chorobą, gdzie rozumieją, że lepiej jest inwestować w profilaktykę, niż gasić płomienie gruźlicy. Olga Shershen. 

"НА ТУБЕРКУЛЬОЗ МОЖЕ ЗАХВОРІТИ КОЖЕН", – ЛІКАР ІЗ ЛУЦЬКА ПРО ПРОГРЕСУВАННЯ ЕПІДЕМІЇ, ЯКА НЕ МАЄ КОРДОНІВ

Як прогнозують експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я, через пандемію коронавірусу епідемія туберкульозу може прогресувати. Однією зі складових успішної боротьби з хворобою є пріоритетність лікування пацієнтів в умовах стаціонару, де можна ізолювати їх від соціуму.

Профілактику поширення туберкульозу в протитуберкульозних закладах, епідеміологічні ситуації в Польщі та Україні, а також важливість профілактики інфікування збудником туберкульозної інфекції населення волинські спеціалісти обговорили з польськими колегами.

Вебінар 29 липня провів директор Малопольської лікарні легеневих хвороб і реабілітації імені Едмунда Войтили в Ярошовці (Олькуський повіт Малопольського воєводства, Польща) Кшиштоф Ґжезік. За ініціативи доктора медичних наук, професора, завідувача відділенням легеневого туберкульозу КП «Волинський обласний фтизіопульмонологічний медичний центр» Юрія Валецького до заходу долучилися лікар-методист відділу моніторингу і оцінки Волинського обласного центру громадського здоров’я Людмила Симонюк та голова ГО «Інститут соціальної ініціативи» Ілля Токаренко.

Із туберкульозом варто боротися на міжнародному рівні

Як розповів Інформаційному агентству Волинські Новини Юрій Валецький, волинські лікарі здавна контактують із представниками системи охорони здоров’я Польщі, які працюють у сфері боротьби з туберкульозом. Ділові зв’язки переросли в дружні, тож медики періодично зустрічаються як у Польщі, так і в Україні. Однак через карантинні реалії зустрічі довелося перевести в онлайн-режим.


Юрій Валецький разом із колегою Людмилою Симонюк

Рівень захворюваності на туберкульоз у Польщі зараз у 5-6 разів менший, ніж в Україні. "Але поляки добре розуміють те, що інфекція, яка передається повітряно-крапельним шляхом, кордонів не має, а міграція населення може сприяти тому, що люди інфікуватимуться й далі, адже від зараження важко убезпечитися. Тобто, якщо ситуація покращиться в Україні, то, відповідно, у Польщі також зменшиться ризик погіршення епідеміологічного стану. Тому з туберкульозом варто боротися на міжнародному рівні" – сказав медик.

Пацієнта потрібно виписувати тоді, коли він не загрожує іншим

Він пригадав, що минулого року двоє лікарів і головна медична сестра з Волинської області разом з українськими колегами з інших регіонів мали можливість на практиці ознайомитися з польським досвідом боротьби з туберкульозом під час двотижневого стажування в Малопольській лікарні легеневих хвороб і реабілітації імені Едмунда Войтили в Ярошовці.

"До боротьби з туберкульозом у Польщі залучені лікарні, санітарно-епідемічна служба і поліція. Навіть у разі підозри на туберкульоз пацієнта чимшвидше госпіталізують у стаціонар, таким чином ізолюють його, аби мінімізувати ризик зараження інших осіб. І хворий перебуває на лікуванні у стаціонарі не до припинення бактеріовиділення, а до повного одужання, тобто протягом 6-20 місяців і довше. Пацієнта виписують лише тоді, коли він не становить загрози для інших", – розказав Юрій Валецький.

Якщо ж хворий відмовляється від госпіталізації, справу бере у свої руки поліція, яка може оштрафувати особу та у примусовому порядку доставити її до лікувального закладу.

Щороку 700-800 волинян хворіють на туберкульоз

Натомість в Україні 90% пацієнтів лікуються амбулаторно, тобто вдома, адже протягом останніх кількох років більшість стаціонарів, де лікували хворих на туберкульоз, у країні закрили. До прикладу, на Волині хворих на туберкульоз приймає лише обласний фтизіопульмонологічний медичний центр, розташований у Луцьку. На сьогодні на стаціонарному лікуванні перебувають 50 пацієнтів.

Кілька років тому в області нараховувалося 400 ліжок у стаціонарі для хворих на туберкульоз.

Водночас щорічно 700-800 волинян хворіють на туберкульозну інфекцію, а 150-200 – помирають від туберкульозу.

Ми мусимо проконтролювати кожну прийняту пацієнтом таблетку 

До суттєвих переваг стаціонарного лікування Юрій Валецький відніс контроль: "Ми мусимо проконтролювати кожну прийняту пацієнтом таблетку, що амбулаторно зробити неможливо. Часто наші пацієнти – несвідомі, малоосвічені, з груп ризику через вживання алкоголю чи наркотичних речовин. Нерідко хворі припиняють лікування, коли відчувають мінімальне полегшення. Це велика помилка, адже в такому разі збудник туберкульозу пристосовується до ліків і стає резистентним до них, тож повторно призначені препарати на нього не діятимуть. Чи не найбільша проблема – саме резистентність збудника туберкульозу до найефективніших ліків. У кожного 4-5 пацієнта, який захворів вперше, через стійкість мікробактерій до препаратів, курс лікування триває більше 20 місяців. У випадку хіміорезистентного туберкульозу ефективність лікування становить менше 50%".

Окрім того, у стаціонарі можна ізолювати пацієнта від інших, зокрема й від його родини, а також дбати про збалансоване харчування хворого.

"Підраховано, що кожна гривня, вкладена в лікування хворого на туберкульоз, дає економічний ефект у 47 гривень", – сказав лікар.

На туберкульоз може захворіти кожен

Юрій Валецький наголосив, що туберкульоз – це не тільки інфекційна хвороба, а й соціальна, тож до боротьби з ним мають долучатися не лише медичні працівники. Необхідні знання повинні мати і громадяни. Також надзвичайно важливо, аби серйозність ситуації усвідомлювали й органи влади.

"На думку фахівців Всесвітньої організації охорони здоров’я, через коронавірус епідемія туберкульозу загостриться, адже зараз важко діагностувати хворих: прийом пацієнтів у поліклініках обмежений, профогляди не проводяться, хворі залишаються вдома. Натомість дуже важливо своєчасно виявляти туберкульоз, проводити флюорографію серед населення, адже, доки хворий не кашляє, він не є небезпечним для населення і вилікувати його легше. Зараз більшість виявлених випадків – це занедбані пацієнти, які кашляють кілька місяців, а то й років" – розповів медик.

Він поінформував, що туберкульозом інфіковані 90-95% дорослих і половина дітей шкільного віку. Хвороба ж розвивається, зокрема, у разі послаблення імунітету організму. На щастя, діти хворіють не так часто, як дорослі.

Підступність туберкульозу ж полягає в тому, що часто він може проходити на початкових стадіях безсимптомно, або з такими неспецифічними симптомами, як втрата ваги, погіршення апетиту, болі в хребті, невисока температура, захриплість горла тощо.

"На туберкульоз може захворіти кожен. Дехто вважає: якщо добре харчується, забезпечений, часто їздить на відпочинок, то не захворіє. Це хибна думка – хворіють на туберкульоз усі, зокрема й через стреси, коли опірність організму до інфекції знижується" – сказав Юрій Валецький.

Насамкінець резюмував, що потрібно переймати досвід країн, де успішно борються з хворобою, де розуміють, що краще вкладати гроші в профілактику, ніж гасити полум’я туберкульозу.

Ольга ШЕРШЕНЬ


Przesłane przez:

Krzysztof Grzesik
Dyrektor Małopolskiego Szpitala Chorób Płuc i Rehabilitacji im. Edmunda Wojtyły

wschp.pl >>


Przesłano: 30.07.2020
zdjęcie/grafika: źródło informacji


POLECANEWiedza o chorobach zakaźnych, w tym gruźlicy, w tym lekoopornej ; Czy świat ma szansę zrealizować zalecenia WHO odnośnie eradykacji gruźlicy do 2035 roku? ; 18 maja przypada 100 rocznica urodzin Świętego Jana Pawła II a jednocześnie nadania Małopolskiemu Szpitalowi Chorób Płuc i Rehabilitacji patronatu im. Edmunda Wojtyły – Jego brata ; MFiPR: informacja o polsko-ukraińskim projekcie dotyczącym przeciwdziałania gruźlicy ;